ОмскАвтоСклад

Лозовеньківська сільська рада Балаклійського району

Головна

Історична довідка

 

Село Лозовенька – центр Лозовеньківської сільської ради Балаклійського району Харківської області – розташоване в 35 кілометрах від районного центру і залізничної станції Балаклея та в 125 кілометрах від м. Харкова.

Виникло село в 30-ті роки ХVІІІ століття (1731-1733). Назва села походить від слова «Лоза», якою були вкриті балки, заселені будівниками південної української лінії, яка створювалась для захисту південних кордонів Російської держави від турецько-татарської агресії.

З 1927 по 1933 рік Лозовенька була районним центром. В 1912 році побудована школа.

На селі діяла церква Косьно-Деміанівська, яка була збудована в 1882 році. У роки революції почалося руйнування церкви, яка остаточно була зруйнована в роки Великої Вітчизняної війни. Була в Лозовеньці лікарня з пологовим будинком, якою довгий час завідував лікар-хірург Криничанський Данило Маркович, а його дружина Ніна Михайлівна  була акушеркою.

Після закриття лікарні в Лозовеньці працювали в Балаклійській  районній лікарні.

Серед видатних людей, чия доля пов’язана з Лозовенькою, слід назвати відомого лікаря-ортопеда Михайла Герасимовича Зеленіна, який народився в 1873 році в сім`ї Лозовеньківського селянина Герасима Купріяновича Зеленіна. закінчив медичний факультет Харківського університету, все життя присвятив улюбленій професії – виправленню природних і набутих деформацій кінцівок і хребта. За його вимогою в Харкові вперше було відкрито ортопедичний диспансер. Помер у 1931 році. Його ім’ям була названа дитяча ортопедична лікарня по вулиці Підгорній № 16 м. Харкова.  

Пелагія Герасимівна Зеленіна-Сандор, сестра М.Г.Зеленіна протягом 26-ти років працювала акушеркою в Лозовеньківській лікарні.

Микола Норбертович Сандор, син П.Г.Зеленіної-Сандор та Петро Олександрович Лідов, майбутній військовий кореспондент газети «Правда», проводили активну культурно-просвітницьку роботу через мешканців села Лозовенька.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років село Лозовенька було місцем жорстоких боїв, декілька разів переходило з рук в руки та повністю було спалено. Під  час боїв на території села Лозовенька загинуло 7 генералів такі, як А.Ф. Анисов, Л.В.Бобкин, А.И. Власов, А.М. Городнянский, Ф.Я. Костенко, К.П. Подлас та інші. 

В Лозовеньці знаходиться центральна садиба СЗАТ «Лани України». В обробітку 5300 га орної землі. Основний напрямок сільгосппідприємства -рослинництво, є власний цех з переробки с/продукції (млин, олійниця, крупорушка). Відновлюється тваринництво.

На селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, в якій на даний момент навчається 83 учні, працює 16 вчителів. Школа обладнана комп’ютерним класом, є шкільна бібліотека.

Є сільський клуб  з глядацьким залом на 300 місць, бібліотека з фондом 14470 книг, аптека, два ФАПи, їдальня, 2 приватні магазини, магазин РСП «Кооператор», торгівельний кіоск, дитячий садок, дільнична лікарня ветеринарної медицини. Село газифіковано на 90%.

Лозовеньківській сільській раді, крім Лозовенька, підпорядковані села Вільне та Нова Серпухівка.

Село, як і вся Україна, живе, долаючи труднощі і негаразди сьогодення та сподіваннями на краще майбутнє.